Оголошення Чернівці

Найнебезпечніші павуки на планеті синтезують смертельні для людини токсини. Жертв павуків серед людей дуже мало, проте зустрічі з ними слід остерігатися, бо токсини можуть серйозно нашкодити здоров’ю. Пропонуємо ознайомитися зі списком найнебезпечніших павуків у світі.

Сіднейський лейкопаутинний павук

Atrax robustus (сіднейський лейкопаутинний павук) — найотруйніший павук у світі. Його внесено до Книги рекордів Гіннесса. Це один із небагатьох видів павуків, здатних отрутою вбити людину:

• Павук мешкає в Австралії, переважно в штаті Новий Південний Уельс. Часто зустрічається в околицях Сіднея.
• Має чорне або коричневе забарвлення.
• Його довжина може досягати 5 см, а найбільші особини — 10 см.

Основу раціону павука складають великі комахи та інші павукоподібні. Небезпечний для людини Atrax robustus тим, що у нього дуже сильна отрута, і цей вид плете сітки в житлових будинках, що підвищує шанс зустрічі мешканців з павуком. Членистоноге відразу атакує, якщо вважає, що для нього є загроза.

Місце укусу визначте за слідами іклів і сильним печінням. Павук міцно впивається в жертву і може кусати кілька разів, вводячи все більше отрути. Після укусу майже одразу з’являються симптоми, які прогресують і можуть призвести до летального результату:

• слиновиділення:
• спазми м’язів;
• утруднення дихання;
• сплутаність свідомості та дезорієнтація.

Без надання негайної медичної допомоги людина може втратити свідомість і померти. Після винаходу 1981 року антидоту смертей від отрути Atrax robustus не було зафіксовано.

Бразильський мандрівний павук

Бразильський мандрівний павук — небезпечний павук із сімейства бігунів. Мешкає в тропічній частині Південної Америки.

Головну небезпеку для людини становить нейротоксин PhTx3, який синтезується членистоногим. Отрута швидко поширюється тілом людини і позбавляє можливості контролювати роботу м’язів. Без своєчасної медичної допомоги нейротоксини призводять до зупинки серця, паралічу або задухи.

Від отрути бразильського павука розроблено ефективну протиотруту, тому кількість жертв наближається до нуля.

Чорна вдова

Чорна вдова — вид отруйних павуків. Він небезпечний для людини. Впізнаєте членистоногого за чорним кольором тільця. У самок є червона пляма на черевці у формі пісочного годинника.

Павук поширений у Південній і Північній Америці. Його розмір не перевищує 10 мм у самок і 4 мм у самців.

Основу раціону складають невеликі комахи, багатоніжки та інші павуки. Назву павук отримав за те, що після спарювання самка часто з’їдає самця.

Чорна вдова першою не проявляє агресії до людини. Укусити може тільки в безвихідній ситуації. Отрута павука, що містить нейротоксини, швидко поширюється лімфатичною системою жертви. Як зазначає National Geographic, вона призводить до болісних судом, особливо в ділянці живота. При своєчасному лікуванні укус павука не становить загрози для людини.

Каракурт

Каракурт — отруйний павук із роду чорних вдів. Назва павука походить від тюркського словосполучення ‘чорна комаха’. Латинська назва павука Tredecimguttatus точно передає його зовнішній вигляд — у членистоногого тринадцять плям на верхній частині черевця.

Каракурти мешкають у Середній Азії, зокрема в пустелях Казахстану, у Південній Європі та Північній Африці. Природні вороги у цих павуків — їжаки та оси.

Каракурт не буде першим нападати на велику тварину або людину, проте атакує, якщо його потривожити. Укус членистоногого містить нейротоксини, які негайно починають діяти. Ознаки отруєння отрутою каракурта такі:

• різке напруження м’язів преса;
• зміщення очного яблука;
• нудота, запаморочення, прискорення пульсу;
• депресія.

Постраждалого слід негайно доставити в лікарню для введення спеціальної сироватки. Від каракуртів частіше страждає тваринництво, особливо вразливі верблюди та коні.

Павук-птахоїд

Павук-птахоїд — отруйний павук родини павуків-птахоїдів. Розмір окремих особин може досягати 28 см.

Його ареал проживання охоплює всю Південну півкулю, а також частину Північної. Птахоїди можуть проживати як у вологих екваторіальних лісах, так і в посушливих регіонах.

Незважаючи на назву, основу раціону птахоїдів складають не птахи. Павуки-птахоїди — хижаки, вони харчуються:

• великими комахами;
• дрібними прісноводними і гризунами;
• рибою.

Укус павука вкрай неприємний, але для здорової дорослої людини не становить небезпеки. Отрута птахоїда викликає сильний біль, лихоманку, судоми і підвищення температури тіла.

Для алергіків, дітей і домашніх улюбленців отрута несе серйозну небезпеку, аж до летального результату. Медична або ветеринарна допомога в будь-якому разі обов’язкова в разі укусу птахоїда.

Шестиокий піщаний павук

Шестиокий піщаний павук — отруйний павук сімейства Sicarius. Поширений у Південній Африці, віддає перевагу пустельним або напівпустельним територіям. Павук має досить велике тіло жовтуватого забарвлення.

Отрута небезпечна для людини вираженим некротичним ефектом. Вона швидко поширюється тілом і вражає тканини, спричиняючи їхнє відмирання. Крім того, отрута може руйнувати еритроцити крові, спричиняючи кисневе голодування організму і смерть. Однак підтверджено лише кілька випадків летального результату від укусу піщаного павука.

Тарантул

Тарантули — рід павуків із сімейства павуків-вовків. Це великі отруйні павуки, розміром у середньому 10 см. Тарантули мешкають у степах, пустелях і напівпустелях.

Основний час активності та полювання — після заходу сонця. Павук не плете ловчих сіток, тому отруйний укус — єдиний спосіб полювання. Найчастіше тарантули харчуються великими комахами.

Укус тарантула не смертельний для здорової дорослої людини, але викликає набряки. Якщо тарантул атакував, зверніться до лікаря. Цей вид павуків легко сплутати з більш небезпечними великими павуками.

На честь тарантулів названо танець тарантелла: вважалося, що тільки енергійні танцювальні рухи здатні врятувати людину від важких наслідків укусу членистоногого.

Жовтосумний колючий павук

Жовтосумний колючий павук — отруйний вид павука, що становить деяку небезпеку для людини. Вид було відкрито 1789 року.

Ареал його проживання широкий — від Центральної Європи до Середньої Азії. Велика кількість павуків зустрічається в Німеччині. У Казахстані є високий шанс зустріти павука в Карагандинській області. Він має світле забарвлення, довжина його тіла — близько 15 мм.

Самки можуть проявляти агресію щодо людини, захищаючи потомство, навіть якщо вона проходить повз місце з коконом. В інших випадках павук може вкусити тільки з метою самозахисту.

Укус викликає неприємні відчуття, блювоту, запаморочення, спазми м’язів. Симптоми можуть тривати до трьох днів. За своєчасної медичної допомоги загрози для життя немає.

Павук-миша

Павук-миша (Missulena) — отруйний павук родини Actinopodidae. Назву отримав через помилкову думку, що він здатен виривати для себе глибокі нори.

Павук-миша поширений в Австралії та Чилі. Його розміри можуть досягати 3 см. Самки і самці сильно різняться між собою за кольором.

Отрута павука небезпечна для людини, проте укуси вкрай рідко призводять до серйозних наслідків. Передбачається, що павук кусає людину, не вводячи отруту.

Дослідження австралійського вченого Джеффрі К. Ісбістера показали, що в Австралії було виявлено сорок випадків укусу людини павуком-мишею. З них лише один випадок серйозного отруєння півторарічної дитини. Місцеві нейротоксичні ефекти спостерігалися в шести випадках, а незначні ефекти — у п’яти. Зареєстрованих смертей не було.

Павук-відлюдник

Коричневий павук-відлюдник — небезпечний для людини вид павука. Він мешкає на південному сході США. Розмір тіла становить 1-2 см, забарвлення коричневе і чорне. На головогруді є характерний для виду малюнок, що нагадує скрипку. У павука-відлюдника шість очей.

Loxosceles reclusa — нічний мисливець, який виходить на промисел на заході сонця. Його здобич — комахи та інші павуки. Павук-відлюдник не агресивний щодо людини, але може вкусити з метою самозахисту.

Отрута павука у великих дозах викликає некроз тканин і призводить до утворення некротичної виразки. У більшості випадків павук вводить маленькі дози отрути, які провокують неприємні симптоми — нудоту і лихоманку.

Найнебезпечніші павуки на планеті мають сильну отруту. Людина не становить для них інтересу як джерело харчування, тому рідко стає об’єктом нападу.

Однак укуси цих членистоногих, які вчиняються здебільшого з метою самозахисту, бувають болючими. Без спеціальної медичної допомоги в деяких випадках може настати смерть людини.