Оголошення Чернівці

Фолікуліт у кішок, на відміну від інших домашніх чотириногих — собак, очнеь рідкісне дерматологічне захворювання, діагностується у ветеринарній клінічній практиці. Патологічний процес відносять піодермії. Це запальні процеси, що розвиваються в фолікулах волоса під дією патогенної мікрофлори.

Відрізняється фолікуліт ураженням покриву шкіри гнойничками. Патологія доставляє домашньої кішці масу дискомфортних почуттів і сильно псує зовнішній вигляд.

Причини і симптоми фолікуліту у кішок

У ветеринарній дерматології фолікуліт поділяють на кілька форм, в залежності від ступеня пошкоджень і проявів хвороби. Існує легка, середня і важка форми. Дуже складною за течією вважається важка форма. Тривалість терапії в даному випадку набагато триваліше. Крім того, в запущених випадках напрямки фолікуліту у кішок на шкірному покриві з’являються рубцювання, а зростання волосків на цій ділянці закінчується. З’являються ділянки алопеції.

Фолікуліт у кішок або бактеріальний поверхневий фолікуліт має інфекційну природу походження. Процес запалення не розлитої, як у випадку з флегмоною, а локалізований, обмежений частиною покриву шкіри і фолікулами волосків.

У ветеринарії бактеріальну форму фолікуліту приймають за поверхневу піодермію. Патогенами, що провокують розвиток фолікуліту у кішок, дуже часто стають стафілококи.

Деякі з них, наприклад S. Pseudintermedius (intermedius) вважається частиною нормальної мікрофлори шкіри. Це умовно-патогенні мікроорганізми, однак при порушенні природних захисних бар’єрів в наслідок проблем з імунним статусом тварини, стафілококи починають активно розмножаться, провокуючи великі пошкодження шарів сосочкового шару дерми, аж до дерми. Поразка зачіпає і фолікул волоса. Патогени починають власне динамічний розвиток, якщо є порушення цілісності покривів шкіри.

Головними факторами, які можуть спровокувати розвиток бактеріальної піодермії у кішки або фолікуліту, вважаються:

Механічні травми локального характеру;

• пошкодження цілісності покриву шкіри різними факторами (під час впливу на покрив шкіри поверхнево-активних речовин, що знаходяться в миючих засобах і шампунях);
• невірний вибір процедури грумінгу з’єднаний з неправильним очищенням шерсті і шкіри;
• проблеми в роботі сальних залоз, що виробляють себум (шкірне сало) в наслідок чого розвивається себорея;
• інфекції паразитарного характеру (наприклад, мікроскопічні кліщі роду Демодекс); , що з’являються на тлі впровадження чужорідних білків, що знаходяться в їжі, пилу або інших речовинах;
• захворювання ендокринної системи, що відбиваються не тільки на загальному стані покриву шкіри, але і роботі всього організму в загальному (наприклад, знижена робота щитовидки).

Також спровокувати розвиток бактерії і викликати процес запалення в фолікулах волоса, може Використання терапії з імуносупресивними препаратами – глюкокортикоїдами, прогестантами. Стати провокуючим аргументом для розвитку фолікуліту у кішки також може порушення імунного стану.

Невчасно надана терапія при перших стадіях фолікуліту, призводить до того, що у тварини розвиваються глибокі форми запалення, фурункульози, аж до запалення капсул жирового прошарку.

Фолікуліт доставляє в переважній безлічі випадків тварині дискомфорт у вигляді сильного свербіння. Однак деякі форми бактеріальної піодермії протікають і без виникнення сверблячих почуттів. Крім бактеріальних мікроорганізмів, виявитися причиною розвитку запалення в фолікулах, можуть вірусні або грибкові інфекції.

Є також ряд моментів, службовців своєрідним трампліном для розвитку патологічного процесу. До подібних факторів як правило відносять:

• знижена резистентність організму кішки до різних інфекцій;
• порушення правил для догляду за твариною з боку гігієни;
• раптовий дефіцит вітамінних і речовин на мінеральній основі в раціоні кішки;
• проблеми обмінного характеру, що з’являються в організмі.

Дуже частою основою розвитку фолікуліту ветеринарні майстри вважають невірний догляд за покривом шкіри і шерстю тварини.

Основними симптомами розвитку процесу запалення в фолікулах волоса, вважаються:

• виникнення нестандартних гнійників або пустул-це маленькі вузлики, наповнені гнійним ексудатом, що мають компактні розміри, щільні на дотик і заповнюються (дозрівають) протягом 2-3 днів; — загальна активність вихованця зменшується, виникає апатичність; тіла на тлі процесу запалення;
• освіта кірочок на шкірному покриві, в результаті розриву пустул і витікання гнійного ексудату назовні з подальшим підсиханням;
• ділянки склеїлася вовни (особливо відзначається у вихованців з насичений і довгою шерстю).

Діагностика та лікування

Перед тим як розробляти лікування, ветлікар повинен провести ретельну перевірку. Рекомендується, щоб хвору кішку оглядав ветеринар-дерматолог. Власне профільний фахівець здатний реалізувати уважний огляд і визначитися з подальшою тактикою терапії.

Для постановки точного діагнозу призначаються лабораторні дослідження – аналізи і проби. Це дасть можливість з’ясувати причину спровокувала розвиток фолікуліту. На підставі отриманих даних призначається терапія, що включає в себе:

• передочищення покривів шкіри від зайвих волосків, що знаходяться в запаленої області;
• акуратна обробка антисептичними препаратами для подальшого проведення хірургічної дії;
• розтин гнійників і обробка протимікробними препаратами;
• нанесення мазей, лініментів або гелів на основі антисептичних засобів.

Основним пунктом в лікуванні фолікуліту, вважається призначення препаратів, що надають регенеруючий ефект на пошкоджені тканинні структури. Однаково важливо призначення антибіотиків великого спектру дії і препаратів, що активізують роботу імунної системи.

При відсутності своєчасної терапії, це не небезпечне з першого погляду хвороб, як фолікуліт, може дати серйозні ускладнення. Серед складнощів, що з’являються на тлі запущених форм фолікуліту, значаться:

• розлите гнійно-некротичне запалення;
• фурункульоз;
• локалізоване поверхневе або глибоке гнійне запалення.

Важливо не запускати розвиток захворювання і робити своєчасні заходи на початку. Не рекомендується займатися самолікуванням, намагатися в побутових умовах розкривати гнійники, а ще призначати протимікробні засоби для системного застосування. Краще звернутися до професіонала в ветеринарну клініку, де нададуть кваліфіковану допомогу, а ще дадуть рекомендації щодо подальшого догляду за вихованцем.

Профілактика розвитку фолікулітів полягає в своєчасному відвідуванні ветлікаря. Також з метою усунення патологічного процесу, потрібно дотримуватися ряд головних правил:

• намагатися не допускати травматизації власного вихованця;
• не допускати нагноєнь при пошкодженні цілісності покриву шкіри;
• прагнути до того, щоб зробити по максимуму відповідні для тваринного умови утримання.

Важливим пунктом попередження розвитку фолікуліту, вважається виконання правил гігієни по відношенню до вихованця. Кішок необхідно купати при сильних забрудненнях з використанням спеціалізованих шампунів, не замінюючи їх засобами, призначеними для людей.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.